КЗДО №348 ДМР








Методична робота

 

 

 

Удосконалення педагогічної майстерності-це

передусім самоосвіта, особисті зусилля,спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної  думки,без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота.

 

                                               В.О.Сухомлинський. 

 

Організація методичної роботи в закладі дошкільної освіти

у 2023/2024 навчальному році

 

 

1. Вважати пріоритетними завданнями методичної роботи   закладу:

- створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності ЗДО;                                                    

- налагодження тісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу та формування соціально - громадянської  компетентності дітей дошкільного віку;  

- підвищення професійної компетентності педагогічних працівників ЗДО в умовах реформування освіти;

- забезпечення доступності та якості дошкільної освіти, вимог Базового компонента дошкільної освіти відповідно до вимог чинного законодавства про дошкільну освіту та програм розвитку, прозорість та відкритість роботи закладу освіти;

 - налагодження  навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки  ;

-  організація  психолого - педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;

- систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку в дистанційному форматі;

 

2. Спрямувати методичну роботу з педагогічними кадрами на вирішення таких проєктних тем:

-  «Педагогічні стратегії розвитку самоефективності особистості в освітньому просторі Нової української школи» ІІІ етап -  підсумковий  (обласний науково-методичний проєкт);

  «Модель 4 К у розвитку  sovt - skils навичок як основи формування самоефективності дошкільника - майбутнього першокласника в освітньому просторі НУШ  (2023 – 2024 р.-третій етап)  ;

- проєктної теми  закладу дошкільної освіти – ( ІІІ етап)  «Самоефективність як важливий регулятор саморозвитку та вдосконалення особистості в різних сферах життєдіяльності».  

 

 Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти

В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням без пекової ситуації за  допомогою очної, дистанційної  або змішаної форми.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі бажано використовувати  синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес,коли відбувається онлайн-

заняття, а асинхронне   - коли вихователь записує відеозаняття  або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає батькам для самостійного опрацювання дітьми.  Якщо дитина не може самостійно опрацювати матеріал, то батьки опрацьовують його разом з дитиною.

В умовах дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічного працівника. Тобто перша робота  має здійснюватися саме з ними, а вже  далі з їхніми дітьм

 

 

 

 

 

 

Атестація педагогічних працівників

у 2023-2024 навчальному році

 

Наказ МОН від 09.09.2022 р. №805

« Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників»

 

1.Це Положення визначає порядок  проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів,спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності.

2.Це Положення поширюється на педагогічних працівників,які здійснюють педагогічну діяльність та посади яких віднесено до педагогічних. згідно з Переліком посад педагогічних  та науково-педагогічних працівників,затвердженого постановою КМУ від 14 червня 2000 року № 963.

Атестуються 5 педагогів

 

 Курсова перепідготовка  :  6 осіб,    згідно затвердженого графіка  проходження курсової перепідготовки у 2023-2024 навчальному році.

 

 

 

 

Основні форми методичної роботи

зокрема їх поділяють на:

колективні

групові

індивідуальні

До найпоширеніших форм методичної роботи   відносимо такі:

методисні об’єднання

теоретичний семінар

семінар-практикум

тренінг

майстер клас

огляд-конкурс

творчий звіт

ярмарок педагогічних ідей

клуб

ділова гра

консультація

колективний переглдя

методичний міст

ток-шоу

 

 

   Одна  з форм  методичноїї роботи є педагогічна рада

Педагогічна  рада з теми: 

 «Реалізація  пріоритетних завдань діяльності закладу дошкільної освіти в 2023 -  2024 н. р.» від 31.08.2023

 А/Завдання та напрямки роботи  ЗДО на 2023/2024 н.р.»

б/ Організація взаємодії ЗДО і сім1ї в процесі всебічного розвитку дитини-дошкільника.

Педагогічна рада з теми :

« Виховання емоційно – ціннісного ставлення до природи як складової екологічної культур дошкільнят» (листопад 2023)Розглядалися питання,зокрема:

 

 

Інтерактивний м етод

« Кейс»  з досвіду роботи вихователів «.  

  

Одним із шляхів професійного розвитку є проведення освітніх заходів, зокрема,семінарських занять.

Теоретичний семінар з теми :

« Громадянськість дошкільника,що варто знати»      (Вересень 2023)

  Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, захищати її свободу і незалежність  людина не може бути свідомим громадянином і моральною особистістю. Тож виховувати основи патріотизму необхідно з дитинства. 
 ж. Вихователь-методист

Семінар-практикум  з теми:

« Патріотичне виховання засобами інтегрованої освіти. Використання  медіа засобів». 

(Жовтень 2023)

 

 

Кіно  і телебачення ,комп’ютерні технології,радіо та інтернет нині активно впливають на розвиток дитини  з перших днів її життя. Вона пізнає світ за допомогою різних органів чуття. Проте обмеження рухової активності і цільний потік  інформації,що надходить з різних джерел мас – медіа, часто формує у неї поверхневий образ навколишнього світу. Адже дітям дошкільного віку ще складно сприймати значний потік інформації, а тим паче-фільтрувати та критично оцінювати. Тож педагоги  мають готувати дітей до  освоєння світу  за допомогою медіа ресурсів.

ж.» Вихователь-методист».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична робота: які  ефективні форми застосувати.

Інноваційні форми роботи з батьками

  Вплив закладу освіти на розвиток педагогічної культури  батьків буде ефективним ,якщо відповідатиме  трьом критеріям :

- Спрямованість і адресованість;

- Оперативний зворотній зв’язок;

-Індивідуалізація педагогічного впливу

форми   роботи з батьками в ЗДО

може бути три.

Колективна

-  батьківські  збори ( групові та загальні ) - зустріч з батьками,  вечори запитань і відповідей, батьківські конференції;

- засідання  «круглого столу» з дискусійних питань;

заняття – тренінги для навчання батьків - спільні з дітьми, з   батьками та вихователями свята і розваги;

- виставки  спільних  робіт батьків і дітей;

- дні відкритих  дверей ;

- школи для батьків ;

- сімейні (домашні ) педради,які проводять у батьків вдома

Індивідуальні

індивідуальні бесіди і консультації, які проводять. як правило, вранці і ввечері,коли батьки приводять дитину до закладу або забирають дитину додому - відвідування дітей вдома-залучення батьків до життя закладу освіти,наприклад , організаційно - господарська допомога вихователю;

- виготовлення іграшок. посібників, допомога у проведенні екскурсій

Наочно-інформаційна

виставка дитячих робіт;

- реклама  книг

- публікації  у періодиці та в інтернеті щодо проблем сімейного виховання

Значного поширення набувають  творчі  форми роботи з батьками,у яких беруть участь діти,інші педагоги і працівники ЗДО  .Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною, а й самим  виступати в новій ролі –у театралізованій виставі,с противному змаганні,конкурсі,засіданні  дискусійного клубу.

Залучати до роботи доцільно не окремих, а всіх представників сім’ї. інших родичів,які дотичні до  виховання дитини. А також -налагодити дружні взаємини з іншими сім’ ями,які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.

  Інноваційні форми роботи з батьками в ЗДО

якщо урізноманітнити форми взаємодії з батьками, можна досягти кращих  результатів

Запропонуйте батькам профтест -зустріч у формі:

- круглого столу

- вечора запитань та відповідей

- семінару – практикуму

- рольової гри

- організації спільного відпочинку

- пізнавально-ігрової вікторини

Така робота з батьками стане цікавішою і допоможе вирішити безліч питань,а головне - зробити освітній процес якісним і ефективним

  За матеріалами журналу  Практика управління дошкільним закладом

 

 

 

 

Педагогіка партнерства: як успішно взаємодіяти з батьками

Питання ефективної взаємодії між Виховатьеплем та батьками ніколи не втрачало своєї актуальності. А особливо нині, коли авторитарна модель співпраці не лише морально застаріла, а й приховує чимало загроз, яким не місце в ХХІ столітті. Адже система, у якій педагог або батьки безапеляційно диктують свої умови оточуючим, лише вносить деструктив до навчального процесу. Щоб змінити ситуацію на краще, все більше педагогічних колективів України починають втілювати у життя ідеї педагогіки партнерства.

Партнерство у дошкільному закладі має базуватися на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги. Права та обов’язки учнів, батьків та вихователів треба чітко формулювати, а головне – усвідомлювати і захищати. Саме так зусилля кожного з них будуть спрямовані на досягнення спільної мети. Адже саме поведінка дорослих, їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на світогляд вихованців, на сприйняття ними своєї суспільної ролі, на уявлення про значення навчання у нашому житті.

Завдяки такому підходу батьки можуть повною мірою включитися до навчального процесу. Це дозволить визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учителем та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири.

Рівноправність взаємин між педагогом та родиною вихованця дозволяє зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій. А якщо суперечності все ж виникнуть, їх завжди можна розв’язати конструктивно, знайшовши компромісне рішення. Така модель взаємодії дорослих неодмінно стане взірцем для школярів. Саме завдяки педагогіці партнерства такі поняття, як толерантність, співчуття та свобода вибору можуть стати основоположними для нашого суспільства.

 

Отже розглянемо приклади, з якими претензіями можуть прийти батьки і як побудувати бесіду, щоб уникнути конфлікту.

Ситуація. Батьки висувають претензії до вихователя:

 

{C}·         не примусили в обід дитину з’їсти котлету;

{C}·         приневолили зранку їсти молочну кашу;

{C}·         взяли за руку на святі не мою дитину;

{C}·         загубили у групі сукню (відтак цю сукню знайшли вдома).

 

Оцінка. Негативне ставлення до професії вихователя в суспільстві формує в батьків упередженість до конкретного педагога, який працює з дитиною.

 

Розв’язання. Якщо виникає конфліктна ситуація з батьками, слід ретельно вивчити причини та знайти способи її розв’язання. Ситуація конфлікту — це стрес, до якого не можна звикнути, приготуватися. Такий стрес кожного разу знесилює педагога та знищує бажання працювати з дітьми. Аби загасити конфлікт, дотримуйтеся певних дій.

 

{C}·         Налагодьте взаємодію (Дайте зрозуміти, що ви їх почули, врахуєте їхню думку. Будьте уважні, проявіть професійну витримку. Батьки мають відчути, що ви готові взаємодіяти, що не закриваєтеся і хочете поліпшити ситуацію.)

{C}·         Розпитайте про проблеми та очікування (Насамперед спробуйте з’ясувати в деталях усе, що відбулося: ставте запитання, аби уточнити події та ставлення до них батьків, проте не спростовуйте очевидного. Формулюйте запитання так, щоб одержати ствердну відповідь вже на початку бесіди.)

{C}·         Ідіть назустріч (Намагайтеся подивитися на ситуацію очима співрозмовника.)

{C}·         Пояснюйте (Розкажіть батькам про можливі причини, через які склалася ситуація.)

{C}·         Розгляньте ситуацію з усіх боків(З’ясуйте разом із батьками, коли виникла проблема, чи щодня виникає вона, чи буває інакше і як цій проблемі зарадити.)

{C}·         Запропонуйте розв’язання проблеми. (Розв’язати конфлікт має прийнятна формула подальших дій, яка задовольнить усіх його учасників.)

Чи втручатися в конфлікт між батьками

 

Ситуація. У дитячому садку тільки-но закінчився святковий ранок. Щасливі матусі в роздягальні вдягають чепурних та гарненьких синів, якими вони так пишалися під час свята. Раптом один хлопчик вирішив показати іншому, «хто в домі хазяїн», і вдарив його по голові, вдарив не боляче, ніби граючись. У відповідь отримав справжній удар у живіт. Звісно, якби кожна мати почала вгамовувати власну дитину, на цьому б і закінчилося. Але… «Найвихованіша» з них почала погрожувати чужому синові та зауважила його матері, що потрібно ліпше виховувати дитину. Матусі почали з’ясовувати стосунки між собою.

Оцінка. Кожна з матусь стає на бік своєї дитини та не звертає увагу на почуття іншої. Ситуацію ускладнюють їхні спроби з’ясувати, хто з них авторитетніший.

Розв’язання. Поясніть кожній матусі ситуацію від третьої особи, вкажіть на почуття інших та висловіть побажання уникати подібних ситуацій. Вихователь не може стояти осторонь від конфлікту між дітьми у присутності батьків або між батьками, оскільки все відбувається у дитячому садку. Головне завдання вихователя — залагодити конфлікт. Під час гострої фази учасники конфлікту навряд чи забажають примиритися з людьми, які для них стали джерелом агресії. Ситуація стає гіршою через те, що батьки також піддалися агресії.

Щоб залагодити конфлікт, поговоріть із кожним учасником окремо. З’ясуйте причини, спонукайте поговорити про почуття, а не дії, підведіть до розуміння почуттів інших та спробуйте пояснити, як слід реагувати на дитячі сварки. Дорослі мають зрозуміти, що в житті дітей все відбувається дуже швидко: легко сваряться та легко миряться. Якщо матусі не втрутилися б, діти вже за хвилину гралися б разом.

 

 

Що робити, якщо батьки втягують у сімейний конфлікт

 

Ситуація. Це була зразкова сім’я. Мати та батько добре ставилися одне до одного, до дитини. Та одного дня через сімейний конфлікт батьки стали мешкати окремо. Мати попросила вихователя не дозволяти батькові спілкуватися з дитиною в дитячому садочку та не віддавати йому дитину.

Оцінка. Мати боїться, що батько налаштовуватиме дитину проти неї або взагалі може викрасти її.

Розв’язання. Обидві сторони конфлікту мають однакові права на виховання дитини. Вихователь закладу дошкільної освіти має отримати від батьків відповідний припис суду про заборону або дозвіл на спілкування одного з батьків із дитиною. Батьки мають владнати всі юридичні аспекти, які стосуються виховання дитини, та надати необхідні документи в дитячий садок. Якщо мати та батько не можуть самостійно домовитися про спільну участь у вихованні дитини, їм слід звернутися до суду та у судовому порядку встановити межі відповідальності.

 

Чи можуть батьки вилучити з групи дитину, яка б’ється

 

Ситуація. Тарас вже другий рік ходить в садок і другий рік розповідає, що його б’є хлопчик Славко. Тарас у групі найменший за віком, Славко — найстарший. Вихователі мали б розібратися, але ситуація загострилася — Славко став агресивнішим. Мати запитала вихователів, і ті розповіли, що Тарасу дійсно дістається, він плаче і кличе маму й тата.

Оцінка. Батьки відчувають занепокоєння стосовно фізичного та психічного здоров’я дитини, у групі складається несприятлива психологічна атмосфера. Якщо не спрямувати активність агресивної дитини в іншу площину, у групі будуть виникати постійні конфлікти між дітьми, а відтак — між батьками.

Розв’язання. Саме від реакції батьків залежить, чи битиметься дитина в подальшому. З’ясуйте причину такої поведінки дитини. Можливо в сім’ї застосовують фізичне насильство. Зверніть увагу батьків на проблему та надайте рекомендації, як знизити рівень агресивності дитини.

Спробуйте перехопити удар, зупинити руку дитини перш ніж вона вдарить. Скажіть їй, що іншій дитині буде боляче, вона плакатиме. Наголосіть, що дітям не подобається, коли їх б’ють. Треба не просто сказати, що битися не можна, а пояснити чому. Запропонуйте розв’язати дитячий конфлікт за допомогою слів, а не бійки. Якщо ж дитина штовхає інших, б’ється «просто так», покажіть, як можна взаємодіяти інакше: «Не бий, а обійми, погладь, візьми за ручку, злегка торкнися». Зазвичай дитина охоче припиняє битися й починає ніжно гладити по голівці іншого.

Якщо ж дитина продовжує битися, пожалійте скривджену, а «героя» відведіть чимдалі. За потреби візьміть на руки й віднесіть на декілька метрів від скривдженої дитини. Покажіть, що у такий спосіб гра не відбудеться, що діти, які б’ються, грають на самоті.

Відрахувати дитину із закладу дошкільної освіти за бійку неможливо. Відповідно до статуту закладу дошкільної освіти це можна зробити, якщо батьки не сплатили за харчування за два місяці або за станом здоров’я дитини.

Як діяти, якщо батьки сварять чужу дитину

Ситуація. Для кожної матері своя дитина найрідніша, найулюбленіша та найвихованіша. Іноді трапляються ситуації, коли дитину ображають інші діти, і вона не може дати відсіч. У такій ситуації «у гру» вступила мати. Вона вирішила сама поговорити з тим, хто ображає її дитину. Бесіда з дитиною-кривдником почалася чемно, а закінчилася погрозами розправи від дорослої людини, яка відчуває образу.

Оцінка. Мати досить авторитарна, вона звикла все вирішувати і за себе, і за дитину. У таких батьків зазвичай діти не мають досвіду розв’язання складних ситуацій.

Розв’язання. У цьому випадку одразу фізично затуліть дитину від агресора, ставши між нею і дорослим. Спокійно вкажіть агресивній мамі, що вона не має права в такому тоні розмовляти з чужою дитиною. Дитина має відчути вашу підтримку й захист як на фізичному, так і на психологічному рівні.

Поясніть, що ви розумієте її стан, ви також дуже засмучені поведінкою дитини, але всі запитання слід ставити батькам цієї дитини. Не дозволяйте розвинутися конфлікту між дорослим та дитиною. Наголосіть, що спілкуватися з чужою дитиною можна тільки у присутності батьків або законних представників та за їхньою згодою.

Взаємодія між вихователем та батьками в рамках педагогіки партнерства включає використання правил спілкування: 

 }1.   Визначте мету спілкування.

 2.       Правильно викладайте свої думки.

    Прагніть до співпраці.

 3.      Проявляйте впевненість.

 4.      Уточнюйте, перефразируйте.

 5.      Використовуйте паузу.

  6.       Використовуйте сильні аргументи.

 7.       Частіше називайте за іменем.

 8.       Дві тритини дивиться в очі.

    9.        Дві третини слухайте.

  10.         Щиро цікавтеся співрозмовником.

 11.         Щиро посміхайтеся.

 12.         Проявляйте почуття гумору.

 13.         Даруйте компліменти.

 14.         Приймайте компліменти.

В кінці розмови піднімайте значимість співрозмовника!

Джерела інформації:

Журнал «Вихователь – методист дошкільного закладу» № 5, 2019р.

Журнал «Практика управління дошкільним закладом» № 11, 2019р.

Інтернет сторінка naurok.com.ua

 Використанні  матекріали: Освітня платформа « Всеосівіта»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цікаво провели офлайн педагогічну раду за темою:

 

"Патріотичне виховання в контексті духовного потенціалу особистості

 

дошкільника" (інтелектуальна гра)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель методичної роботи

 

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

Методична робота з кадрами   

 

2022-2023 навчальний рік

 

 

 

      Педагогічний колектив у новому 2022 -2023  навчальному році буде поглиблено

 

працювати над проектними темами "Модель 4К у розвитку soft-skils навичок як основи

 

формування самоефективності  дошкільника - майбутнього першокласника в освітньому

 

просторі НУШ (2020-2023 - третій етап). Виходячи з цієї проблеми, будемо продовжувати

 

працювати над проектною темою  закладу дошкільної освіти - ІІ-й етап "Самоефективність

 

як важливий регулятор саморозвитку та вдосконалення особистості в різних сферах 

 

життєдіяльності".

 

    З метою вивчення та впровадження в практику роботи оновленого  Базового компоненту

 

та Комплексної освітньої програми для дітей раннього та передшкільного віку  "Стежинки у

 

Всесвіт" (Дитина в дошкільні роки) науковий керівник професор К. Крутій, передбачили такі

 

форми роботи з педагогічними кадрами: вивчення стану життєдіяльності дітей, організаційно-

 

педагогічну роботу, роботу методичного кабінету, спрямовану на створення науково-

 

методичного осередку для педагогів і батьків.

 

      Плануючи роботу з кадрами, враховуємо їхню підготовленість. Цю роботу плануємо за

 

такими напрямами: підвищення педагогічної майстерності (семінари, семінари-практикуми, 

 

засідання "круглих столів", консультації, відкриті покази різних видів роботи).

 

Удосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, 

 

творчі лабораторії); самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок

 

педагогічної літератури, засідання педагогічних рад).... ОНЛАЙН  РЕСУРСИ

 

    

 

     Програма "Стежинки у Всесвіт" - програма нового типу. Програму зорієнтовано

 

на цінностей та інтереси дитини,урахування вікових можливостей, на збереження дитячої

 

субкультури, на збагачення, амплікацію дитячого розвитку, взаємозв'язок усіх сторін життя

 

малюка.

 

 

   Мета програми - забезпечити повноцінний фізичний, соціальний, пізнавальний та

 

духовний розвиток зростаючої особистості; полегшити входження дитини в широкий світ і

 

розвинути її внутрішні сили.

 

    Основне завдання програми - озброєння дитини наукою життя; формування

 

базисних  характеристик.  До базисних характеристик науковці відносять: компетентність,

 

креативність та ініціативність, довільність, самостійність, відповідальність, безпеку та

 

незалежність поведінки, самосвідомість і здатність особистості до самооцінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31.08.2022 провели педагогічну раду з теми: "Зміст та завданння освітньої роботи закладу

 

дошкільної освіти на 2022/2023 навчальний рік":

 

- обговорили додаток до листа МОН України "Методичні  рекомендації про окремі питання

 

діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році"; (лист МОН №1/8504-

 

22 від 27.07.2022 "Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023

 

навчальному році);

 

- схвалили план роботи на 2022/2023 н.р.

 

- програми, форму планування освітнього процесу; (дистанційна форма здобуття освіти  з

 

використанням електронних платформ ZOOM, Google CLASSROOM)

 

- затвердили списки педпрацівників, які підлягають атестації у 2022/2023 навчальому році

 

 

 

 

30.11.2023 провели педагогічну раду з теми: "Інтелектуальна гра "Патріотичне виховання в

 

контекксті духовного потенцалу особистості дошкільника".

 

 

 На допомогу вихователю. Вересень 2022. 

Як проводити онлайн-заняття, сільки часу воно триває  ...

 

… Я б запропонувала інший формат і назву – «зустріч». Зустріч - це зближення  з ким -  або чим-небудь, насамперед, домовлене  побачення, але це ще й підготовлений заздалегідь прийом. (Катерина Крутій )

 

Передусім треба  заздалегідь підготувати матеріали. Бажано, щоб кілька речей уже перебувало в полі зору дітей. Уявіть, що ви з дітьми прийшли до театру. Завіса ще закрита, але вже хочеться дізнатися,  а що там, за лаштунками.

Починається етап  первинного сприйняття – відчуття  близької таємниці   збуджує дітей,  підштовхує до пошуків довкола елементів інформації, яких бракує. Дитина  (і батьки теж) свідомо або підсвідомо нібито черпають/зчитують їх з інформаційного поля  місця, де перебуває вихователька. Тому бажано на задньому плані функцію «розмити тло». Цей етап декодування інформації  – триває до 2 хв.

Завіса відкривається, починається наступний етап   -  сприйняття педагога. (до 2 хв).  Вступний монолог дорослого (до 2 хв), задає стиль і характер спілкування ,сприяє створенню необхідної і атмосфери,готує освітню ситуацію і вводить у неї. У вільному режимі діти переходять від статусу  «глядач» і « споживач» до значно ціннішого – «учасник освітнього процесу»     

 

     Бажано активно залучати учасника освітнього процесу – батьків.

На цьому етапі зустріч  маємо забезпечити розуміння дітьми змісту їхньої діяльності,тобто того,чого вони можуть досягти,чого від них очікує вихователька,- етап сприйняття умов (до 3 хв.)

Якщо продовжувати порівнювати з театром,то далі  відбувається «  кульмінація  вистави». Вихователька презентує тему зустріч,м’яко  переходячи  до практичного етапу (до 7 хв). Цей етап стимулює відчуття  спільності інтересів дітей і дорослих,колективного входження в процес навчальної діяльності(утворення « поля радості» від взаємодії).

Останній етап  - підбиття підсумків зустріч. (до 3 хв .). Можна скористатися такими запитаннями

- Чи задоволений  (задоволена ) результатом своєї роботи ? Які нові слова ти запам’ятав/запам’ятала ? Яке завдання виявилося легким , а яке важким ? Що тебе здивувало ? Що запам’яталося найбільше ? Що тобі не вдалося?...

 

Консультація вихователя-методиста на основі матеріалу журналу:

 «Дошкільне виховання», 2020 № 5. Компетентна відповідь. Катерина Крутій  

 

 

 

    Жовтень 2022 

 

      …Про що мовчить картина або комунікаці за творами   живопису для дошкільнят .

Мистецтво має велику силу. Зокрема воно може допомогти створити для малят атмосферу спокою і затишку.

  Художньо-педагогічне спілкування з дітьми за творами живопису- емоційна взаємодія дитини й дорослого під час комунікації за картинами,спрямована на розвиток естетичних почуттів та формування на їх основі естетичного ставлення до природного та соціального довкілля.

Ця форма взаємодії спрямована на реалізацію таких завдань :- викликати в дітей емоційне ставлення до об’єктів та явищ,що зображені у творах живопису;

- сприяти виникненню асоціативних зв’язків між змістом картини та життєвим досвідом дітей ;розвивати уяву,креативність;

- формувати елементарні вміння сприймати засоби виразності (колір,форму перспективу,світлотінь);

розвивати здатність отримувати естетичне задоволення від споглядання краси, стимулювати  бажання повторної зустрічі з творами живопису,підтримувати інтерес до подальшого сприймання краси життя.

Спілкування  розпочинається з розглядання картини. Добре  коли воно відбувається в супроводі музики. Мелодія допомагає домалювати те що неможливо передати фарбами: шелест листя,дзюрчання води,спів птахів тощо.

Мистецький аналіз картини та інформація про художника/художницю подається в легкій формі та гармонійно вплітається дорослим у діалог. Вихователька може використовувати у своєму мовленні мистецькі терміни , як от  «колорит»,  «світлотінь»,  «перспектива» тощо, але але вимагати від дітей їх вживання не слід.

Засоби активізації комунікації за картиною

- бесіди  (Навіщо художники пишуть картини?)

- ігрові ситуації («я –художнки /художниця»)

- Ігрові завдання , вправи,творчі монологи («Що першим упало в око ?»,   Як змінюється твій настрій?)

Прийоми активізації комунікації за картиною

- Ігрова вправа «Відгадай»   

 - Ігрове завдання «Добери слово»

- Ігрова вправа «Що ми бачимо, чуємо, відчуваємо,переживаємо»

 Ігровий прийом домислювання

 Ігровий прийом «Розмова з картиною»

 Прийом  «Входження в картину «уявити, що ви опинилися всередині зображеного пейзажу чи

 Орієнтовні запитання за картиною

 Орієнтовні запитання за картиною інтер’ єру, прислухатися до своїх відчуттів, звуків, ароматів довкола.

- До якого жанру належить ця картина ?

- За якими  ознаками можна визначити жанр картини ?

 Як художнику вдалося передати настрій картини,персонажу ?

 Які почуття викликає картина

 Як  лише, дивлячись на картину,можна дізнатися, що художник  зобразив на полотні дощ, вітер, воду, радість, смуток.

Про що мрієш, споглядаючи картину?

 Запитання для рефлексії:

-  Що ти відчуваєш ?

- Про що думає, мрієш ?

- Які почуття викликає картина? Чому?

-Що тебе здивувало,порадувало, стривожило?

 

 

Консультація вихователя-методиста на основі матеріалу журналу:

 «Дошкільне виховання», 2022 № 5.    

 

 

 

     Мистецька освіта сьогодні вибір підходів синтез.

   Як сформувати у малят чуття прекрасного.     

                                                                                           Грудень 2023                                                                                                Здатність до глибоко сприйняття творів мистецтва?

 

Це питання завжди було актуальним, дискусійним.

Естетичне ставлення до довкілля важливо формувати в період,коли закладаються  основи духовного світу майбутнього особистості, - у дошкільні роки (адже в цьому віці діти особливо чутливі до краси ).  Щоб відкрити душі малят для сприйняття краси, пробудити їхній творчий потенціал, батькам і вихователям  слід обрати відповідний підхід до здійснення цього процесу.

 Основні підходи до мистецької освіти дітей

Серед  відомих на сьогодні підходів до мистецької  освіти залежно від ролі дорослого можна виділити такі : педагогічний супровід, обмежене керівництво та цілеспрямоване  навчання.

Педагогічний супровід

- супровід співробітництва та супровід ініціювання (академ. І.Бех )                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

1. Супровід співробітництва

Ідеться про спільне планування мистецької діяльності дитиною та дорослих, творчість, рефлексію.                                                                                                                                                                                                                                          Пріоритетним є прояв особистої позиції дитини, ініціативність творчого самовираження,акцент на власних  унікальних якостей вихованця    

                                                                                                                                                                     

2. Супровід-ініціювання

Цей підхід відомий із часів Сократа . Його суть чудово сформувала М.Монтесс орі ; «Допоможи мені  зробити  це самомому, нічого не роблячи за мене,спрямуй у потрібне   річище,    до рішення,  а все інше я зроблю   сам».  Такий супровід передбачає  спільний аналіз умов,необхідних для мистецької діяльності.

 Наприклад, дорослий звертає увагу на те, що наближається  свято Нового року, як створити святкову атмосферу? Шукаючи відповіді на це запитання,малята обов’язково згадують про декорування інтер!єру.  А далі методом ланцюжка запитань ( Чим  прикрашати? Які матеріали варто використовувати? Чи можна замінити той чи інший матеріал.

 

Обмежене керівництво.

Фундатори й послідовники цього підходу (А. Бакушинський,К. Венцель, В.Захарова, Г.Керунштейнер та ін.) вважають, що дитяча образотворчість повторює шлях розвитку людства. Вони переконані, що творчістю можна керувати, створюючи відповідне  художнє середовище. А. Бакуштинський  акцентує увагу  на якнайменшому втручанні у творчі наміри та дії малюка 

Цілеспрямоване навчання     

   Прихильникицьогонавчання (Н. Ветлугіна,Т.Казакова,Т.Комарова,В.Котляр та ін.. наполягають на тому, що розвиток художньо-творчих здібностей залежить від сформованості в дитини репродуктивної й творчої умови та оволодіння нею основами образотворчих знань. 

 

 Вільне образотворення – компроміс між традиційним і нетрадиційним підходами  

Який же підхід до організації образотворчої діяльності дошкільнят обрати?  

 

Традиційний підхід  у методиці образотворчої діяльності втілено у звичній для багатьох системні покрокового відтворення дітьми зразка,  репродуктування.      

                                                  

Під нетрадиційним  підходом   зазвичай маємо на увазі , що на перший план висуваються не теоретичній технічні орієнтири , а емоційне та чуттєве  сприйняття дітьми мистецтва.

 

Вільнеобразотворення передбачає відмову від прямого наслідування  та копіювання дітьми нав' язуваних дорослим способій дій,  натомість надання малятам можливості самостійно опанувати різні художні матеріали, експериментувати, знаходити власні способи передачі образу засобами  живопису.

Кожна дитина унікальна за своєю природою,  проте часто втрачає неповторність, стаючи жертвою упередження, стереотипних дій з боку дорослих.

  Творча  діяльність дитини має завжди пошуково-орієнтований характер,а тенденція до  характер.  Прихильники  цього підходу вважають,що безпосередньо навчити творчості неможливо, а можна лише сформувати здатність  до неї .  Розвиток базових якостей особистості засобами живопису                                                                                                                                                                                                                                                                                   

     Заняття живописом  як видом образотворчої діяльності забезпечує розвиток пізнавальної активності, емоційного інтелекту малят,створює умови для їхньої самореалізації.   

           

         Джерело: « Дошкільне  виховання»  12, 2019.

 

 

 

 

«ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ»

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ. Січень 2023.

 

  

     Основне завдання освіти на сучасному етапі полягає у вихованні підростаючого покоління, формування у нього комплексу якостей, необхідних для життєдіяльності в суспільстві та нових соціальних відносин. Ця проблема знаходить своє вирішення завдяки спеціальноорганізованому процесу соціалізації.

      Отже, соціалізація в педагогіці може характеризуватися як процесс засвоєння і використання дитиною у поведінці та діяльності системи цінностей, до якої вона залучена.

      Виходячи з визначення «соціалізації» (від лат. socialis – громадянський) як процесу залучення індивіда до системи суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвитку як цілісної особистості, можна стверджувати, що цей процес передбачає формування індивіда як під впливом цілеспрямованихфакторів (тобто виховання на різних рівнях), так і стихійних наприклад, безпосереднє спілкування людей тощо).

         Накопичення дитиною самостійно і під керівництвом дорослих необхідного соціального досвіду сприяє розкриттю вікового потенціалу дошкільника, успішній підготовці до навчання у школі, а пізніше – до дорослого життя. З цього випливає, що саме в дошкільному віці закладаються основи соціальноїзрілості (компетентності) дитини.

         Під соціальною компетентністю дошкільника ми розуміємо якість особистості, сформовану у процесі активного творчого освоєння соціальнихвідносин, що виникають на різних етапах і різних видах соціальної взаємодії а також засвоєння дитиною етичних норм, які є основою побудови і регулювання міжособистісних та внутрішньо особистісних соціальних позицій, відносин. 

 

     Особливе місце в процесі формування соціальної компетентності підростаючого поколіннязаймає ігрова діяльність. Людство вибрало гру для стимулювання творчої активності дітей, формування у них навичок соціальної поведінки. Гра широко використовувалася як основний засіб соціальноїі нтеграції дітей ще за довго до того, як вона стала предметом наукових досліджень. Розвиваюча ігрова діяльність продуктивно використовується в освіті та вихованні діт ій          протягом всієї  історії                                                                                                                                                            педагогіки, дозволяючи дітям відносно легко і невимушено пізнати себе і навколишній світ, органічно увійти до нього.
   Вплив гри на формування навичок соціальної компетентності особистості дошкільника полягає в тому, що, завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню він знайомиться з нормами і моделями поведінки і взаємин дітей і дорослих людей, які стають зразками для його власної поведінки. У грі дитина набуває основних  навичок соціальної компетентності, необхідних для встановлення контакту і розвитку взаємодії з навколишнім світом.    

 

Вихователь-методист. Інтернет ресурси «Всеосвіта».    

 

 

 

 

Консультація для вихователів  груп старшого

 

дошкільного віку

 

 

"ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НУШ: ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ!"

 

Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. Про що насамперед мають пам’ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи?

Готовність дитини до НУШ: важливі аспекти

 

Нова  українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні — батьки — вчителі — школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетенційтностей тощо. Педагоги-дошкільники також мають переосмилити свої підходи до підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Насамперед продумати роботу з батьками.

Погляди батьків щодо підготовки дитини до школи різноманітні. Одні вважають, що готувати дитину до школи потрібно. Йдучи до школи, вона має вміти читати, писати та рахувати. Інші наголошують, що поспішати не варто — дитина сама все надолужить. Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?

Одне з найголовніших питань у роботі закладу дошкільної освіти — психолого-педагогічна просвіта батьків — набуває особливого значення під час роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку. Завданням педагогів є формувати відповідний рівень психолого-педагогічної грамотності батьків щодо вікових особливостей розвитку старшого дошкільника та молодшого школяра, а також у формуванні в них уміння налагоджувати партнерську взаємодію з дитиною — майбутнім першокласником.

Одним із багатьох варіантів та форм проведення такої роботи може бути пратикум для батьків дітей старшої групи. Матеріали для проведення такого практикуму подано в Додатку 1.

Фізичний розвиток дитини як запорука її успішного навчання.

Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо.

І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.

Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).

Психологічна готовність дитини

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність.

Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

• соціальний;

• емоційно-вольовий;

• інтелектуальний;

• мотиваційний.

Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.

Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

•  адекватну самооцінку;

•  потребу в спілкуванні з іншими;

•  уміння приймати інтереси групи дітей;

•  уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.

Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

•   упевненість у собі;

•   переважання позитивного настрою;

•   прагнення стримувати негативні емоції;

•   уміння керувати своєю поведінкою;

•    розвиток емоційної стійкості;

•  довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги;

•   довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

 

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

•  розвинуте сприймання;

•  стійка пізнавальна увага;

• розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв'язки між предметами;                                 

•  здатність відтворювати зразок;

•  володіння усним мовленням;

•  розвиток дрібної моторики, зорової координації;

•  розвиток здатності до навчання.

 

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов'язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.

Виокремлюють такі мотиви навчання:

• внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;

• зовнішні (соціальні) — виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю, в авторитетному ставленні до вчителя.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

Завдання батьків

Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.

Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:

•  дбати про фізичне здоров’я дитини;

•  збагачувати життєвий досвід дитини;

• закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;

•   розвивати мовлення дитини;

•  навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;

•  учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;

•   поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.

Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.

 

Вихователь-методист (інтернет-ресурси)